ЯК пов’язаний транш МВФ та НАБУ?
19 вересня 2018 року завершила свою роботу місія Міжнародного валютного фонду, завданням якої був збір інформації, що стане основою при підготовці рішення Ради МВФ щодо надання Україні чергового траншу міжнародної фінансової допомоги. Сьогодні ніхто з урядовців чи парламентарів (навіть опозиційних) не піднімає питання підсумків роботи місії МВФ, бо про це говорити ще зарано. Однак, раптово про роботу місії і долю чергового траншу від МВФ заговорив… директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник.
Від поінформованих джерел зсередини НАБУ стало відомо про те, що Артем Ситник повідомив наближених до нього осіб з керівництва новоствореного антикорупційного відомства, що конфлікт між НАБУ і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а точніше між керівниками цих установ, буде вирішено на користь Артема Ситника. І це буде зроблено за рахунок Міжнародного валютного фонду.
Яким чином, спитаєте ви? А дуже просто. Директор НАБУ заявив своїм підлеглим про те, що доля чергового траншу від МВФ для України вже напряму залежить від перебування на посаді керівника САП Назара Холодницького. Не від тарифів на газ, темпів реформ, стану боротьби з корупцією або розслідування нападів, вчинених на громадських діячів. Ні. Артем Ситник однозначно заявив, що, в разі залишення на посаді керівника САП, Україні годі сподіватися на отримання грошей від МВФ, яким би не був поступ в усіх інших питаннях. А щойно Холодницького буде звільнено – кошти надійдуть на банківські рахунки України.
Слід зазначити, що грошей на казначейських рахунках сьогодні вистачить, щоб Україна протрималася до кінця жовтня поточного року. Далі, без зовнішніх запозичень, країні не обійтися. І це питання не політичне. Це питання економічного виживання держави, яка четвертий рік поспіль веде надважку боротьбу з Російською Федерацією, водночас долаючи негативні і страшні наслідки для української економіки і впроваджуючи такі потрібні реформи. Вже факт подібних заяв директора НАБУ, навіть якщо вони реально не грунтуються на жодних його домовленостях з представниками МВФ чи Держдепартаменту США (про наявність яких він сам недвозначно заявив), є свідченням перевищенням службових обов’язків з егоїстичних мотивів.
Чи може боротьба новостворених антикорупційних відомств брати в заручники цілу державу, для порятунку якої вони були начебто створені? Спеціалізований антикорупційний прокурор Назар Холодницький чітко заявив, що за крісло і посаду він не тримається, чого ми жодного разу не чули від директора НАБУ Артема Ситника. Навпаки, судячи з його емоційних заяв і вчинків, посада стала для нього невідривною частиною власного «Я», в той час як перебування Назара Холодницького на посаді керівника САП завдає йому постійних мук і страждань. Тож, якщо ціною знищення добробуту українських громадян і економічної стабільності країни мають стати збереження посад за керівниками обох антикорупційних установ, то краще їм задуматися про відставку.